АНТИФЛУ пакет №5

Код:
000000798

Рейтинг:

В обране

Ціни:

106.90
грн.
Наявність в аптеках
Оплата:
  • Готівкою
  • Visa
  • MasterCard
 
 

варіат
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 3 шт.
варіат
В наявності: 18 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 5 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 8 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 3 шт.
варіат
В наявності: 15 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 2 шт.
варіат
В наявності: 10 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 3 шт.
варіат
В наявності: 15 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 8 шт.
варіат
В наявності: 40 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 3 шт.
варіат
В наявності: 15 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 5 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 2 шт.
варіат
В наявності: 10 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 9 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 3 шт.
варіат
В наявності: 16 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 3 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 8 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 3 шт.
варіат
В наявності: 18 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 3 шт.
варіат
В наявності: 18 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 5 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 4 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 7 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 6 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 6 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 2 шт.
варіат
В наявності: 10 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 2 шт.
варіат
В наявності: 10 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 1 шт.
варіат
В наявності: 7 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

В наявності: 2 шт.
варіат
В наявності: 13 шт.
Ціна 21.38 грн
варіат
- +

Інструкція АНТИФЛУ пакет №5

Склад

діючі речовини: 1 пакет містить парацетамолу (ацетамінофену) 650 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг, хлорфеніраміну малеату 4 мг;

допоміжні речовини: цукор кондитерський, цукроза, ароматизатор лимонний, кислота лимонна, кремнію діоксид колоїдний безводний, кремнію діоксид, натрію цитрат дигідрат, кислота аскорбінова, титану діоксид (Е 171), кальцію фосфат, жовтий захід FCF (E 110), хіноліновий жовтий (E 104), крохмаль кукурудзяний.

Лікарська форма

Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору, що містить кристалічні частки з легким лимонним запахом.

Фармакотерапевтична група

Анальгетики та антипіретики. Код АТХ N02B E51.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Парацетамол має знеболювальний, жарознижувальний і слабкий протизапальний ефект. Механізм його дії полягає у пригніченні синтезу простагландинів та впливі на центр терморегуляції у гіпоталамусі.

Фенілефрину гідрохлорид – a-адреноміметик, який за рахунок судинозвужувальної дії зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та придаткових пазух носа.

Хлорфеніраміну  малеат  – це антигістамінний засіб з класу алкіламінів,  блокатор  Н1-гістамінових рецепторів. Має протиалергічну дію, усуває ринорею, сльозотечу та свербіж в очах і носі. Терапевтичний ефект розвивається протягом однієї години після перорального застосування та триває протягом 24 годин.

Складові препарату метаболізуються незалежно один від одного.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування парацетамол всмоктується швидко, переважно у верхніх відділах травного тракту. Він швидко розподіляється у тканинах. Зв’язування з білками крові становить менше 10 %. Парацетамол метаболізується переважно у печінці: більша частина зв’язується з глюкуроновою кислотою, менша – з сірчаною кислотою. Період напіврозпаду парацетамолу становить 2-2,5 години. Він подовжується в осіб із захворюваннями печінки.

Виводиться парацетамол із сечею (85 % разової дози парацетамолу виводиться протягом 24 годин). Виведення істотно погіршується при порушеннях видільної функції нирок, що може призвести до накопичення в організмі парацетамолу і продуктів його метаболізму. Період напіввиведення хлорфеніраміну малеату становить 8 годин. Продукти метаболізму і неметаболізована частина препарату виводяться із сечею.

Фенілефрину гідрохлорид частково виводиться із сечею у незміненому вигляді, решта інактивується моноаміноксидазою в крові, печінці та інших тканинах. Неактивні продукти частково виводяться нирками, решта – печінкою у вигляді глюкуронідів.

Показання

Симптоматичне лікування грипу, гострих респіраторних вірусних інфекцій та застуди з метою зниження температури, усунення головного болю, болю у м’язах та суглобах, набряку слизової оболонки дихальних шляхів.

Протипоказання

  • Підвищена індивідуальна чутливість до інгредієнтів препарату;
  • виражені порушення функції печінки і нирок;
  • вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (про що свідчить гемолітична анемія);
  • синдром Жильбера (переміжна доброякісна жовтяниця, що виникає внаслідок дефіциту глюкуронілтрансферази);
  • порушення кровотворення;
  • захворювання крові;
  • виражена лейкопенія;
  • анемія;
  • тяжкі порушення серцевої провідності;
  • декомпенсована серцева недостатність;
  • виражений атеросклероз вінцевих судин серця;
  • тяжка форма ішемічної хвороби серця;
  • тяжка форма артеріальної гіпертензії;
  • бронхіальна астма;
  • емфізема;
  • хронічні обструктивні захворювання легень;
  • вроджена гіпербілірубінемія;
  • синдром Дубіна-Джонсона;
  • цукровий діабет;
  • гіпертиреоз;
  • закритокутова глаукома;
  • обструкція шийки сечового міхура;
  • пілородуоденальна обструкція;
  • виразкова хвороба шлунка у стадії загострення;
  • алкоголізм;
  • аритмії;
  • аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням;
  • гострий панкреатит;
  • підвищена збудливість;
  • порушення сну;
  • феохромоцитома;
  • епілепсія;
  • літній вік;
  • пацієнти з ризиком виникнення дихальної недостатності.

Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО; з трициклічними антидепресантами, ß-блокаторами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні з ацетамінофеном можуть спостерігатися наступні види взаємодій:

̶ швидкість всмоктування ацетамінофену може збільшуватися при одночасному застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном, зменшуватися – з холестираміном;

̶ може уповільнюватися виведення антибіотиків з організму;

̶ барбітурати та алкоголь можуть посилити гепато- та нефротоксичність ацетамінофену, барбітурати зменшують жарознижувальний ефект;

̶ протисудомні препарати (фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), ізоніазид та рифампіцин можуть посилювати гепатотоксичний вплив ацетамінофену;

̶ тетрациклін збільшує ризик розвитку анемії та метгемоглобінемії, спричиненої ацетамінофеном;

̶ може посилюватися ефект непрямих антикоагулянтів з підвищенням ризику кровотечі при тривалому регулярному застосуванні ацетамінофену;

̶ може зменшувати ефективність діуретиків;

̶ антациди та їжа зменшують абсорбцію ацетамінофену.

При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

Лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з седативними, снодійними засобами або лікарськими засобами, що містять алкоголь, через підвищений ризик гепатотоксичності.

Не рекомендується застосувати одночасно з судинозвужувальними засобами.

Одночасне застосування Антифлу® з наступними лікарськими засобами може значно збільшити пригнічувальну дію хлорфеніраміну малеату:

̶ снодійні засоби;

̶ барбітурати;

̶ заспокійливі засоби;

̶ нейролептики;

̶ транквілізатори;

̶ анестетики;

̶ наркотичні анальгетики;

̶ етанолвмісні засоби.

Хлорфенірамін посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів. 

Хлорфеніраміну малеат може пригнічувати дію антикоагулянтів.

Фенілефрину гідрохлорид може зумовити розвиток гіпертонічного кризу або аритмії при одночасному застосуванні з іншими адреноміметиками або інгібіторами MAO, спричинити тяжку артеріальну гіпертензію при поєднанні з індометацином та бромокрептином.

Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними засобами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптиліном) може призводити до збільшення ризику розвитку побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Алкалоїди раувольфії зменшують терапевтичний ефект фенілефрину гідрохлориду.

Фенілефрин може знижувати ефективність ß-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, дебризохіну, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Може збільшуватися ризик розвитку артеріальної гіпертензії та інших побічних ефектів з боку серцево-судинної системи.

Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином і серцевими глікозидами може призводити до збільшення ризику порушення серцебиття або серцевого нападу.

Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик затримки сечі, сухості у роті, запорів.

Одночасне застосування з алкалоїдами ріжків (ерготамін, метисергід) підвищує ризик ерготизму.

Особливості застосування

Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, лікарськими засобами, що містять парацетамол.

Цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з седативними, снодійними засобами або лікарськими засобами, що містять алкоголь, через підвищений ризик гепатотоксичності.

Лікарський засіб містить парацетамол, який через гепатотоксичність не можна застосовувати довше та у більших дозах, ніж рекомендується у розділі «Спосіб застосування та дози». Тривалий прийом може призводити до тяжких ускладнень з боку печінки, таких як цироз. Гостре або хронічне передозування може призводити до тяжкого ураження печінки та, у поодиноких випадках, до летальних наслідків.

Тривале застосування парацетамолу, особливо у комбінації з іншими анальгетиками, може призводити до необоротного пошкодження нирок та ризику розвитку ниркової недостатності (анальгетичної нефропатії).

Тривале застосування парацетамолу у високих дозах може призводити до ураження печінки та нирок. Велика кількість медикаментів, які застосовують одночасно, алкоголізм, алкогольне ураження печінки, сепсис або цукровий діабет можуть підвищувати ризик гепатотоксичності парацетамолу у терапевтичних дозах. Небезпека передозування виникає у хворих із нециротичним алкогольним захворюванням печінки.

Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовувати протягом тривалого періоду, необхідно здійснювати контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові.

У пацієнтів з тяжкими інфекціями, такими як сепсис, які супроводжуються зниженням рівня глутатіону, при прийомі парацетамолу може підвищитися ризик виникнення метаболічного ацидозу (див. «Передозування»).

Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем: